Він потягнувся, нахмурився і почав згадувати, скільки ж він вчора випив. Встав, підхопив ногами домашні капці і ввімкнув комп'ютер. Так він робив щодня. Священий ритуал, який прирівнюється до сніданку чи ранкового чаю. "У Вас одне нове повідомлення". Він відкрив лист, який, безумовно, був від неї.
"Привіт, mój ukochany...
Знаю, ти прокинешся за годину.... От навіщо створена ця різниця у часі - мені дана година, щоб подумати про тебе, скласти тобі листа та відправити його. Уявляю, як ти солодко спиш, загорнувшись у ковдру, як мале ведмежатко... І обов'язково посміхаєшся уві сні...
Чомусь сьогодні я так хочу зробити щось шалене!Щось до жаху непристойне чи несподіване. Вийти на вулицю і зловити голуба... Чи придбати старовинну монету (не питай, навіщо вона мені). Ти здивуєшся - а де тут непристойності? :) Ну тоді скупатись голою у Віслі... Як мавка... Не соромлячись нікого...
Хочу вчинити щось шалене... Зникнути, зірватись, вилізти на дах ратуші... Щось, за що не буде образливо слухати годинні виховні лекції...
Продати будинок і поїхати подорожувати по світу... Вилити каву на сорочку босса (він ніколи мені не подобався)...Переступити через все.... Посеред вулиці крикнути "Я людина!!!"... Накупити всього у МакДональдсі, а потім назло собі викинути все у смітник... Проколоти губу... Сфотографуватися ню...
Зробити щось шалене! Щось абсолютно нехарактерне для себе... Записатись на курси крішнаїтів... Поцілувати першого перехожого... Провести ніч під стінами Вавелю... З'їсти кілограм м'ятних цукерок (не уявляю, навіщо). Відсвяткувати Новий рік у квітні... Навмисне випустити телефон під колеса брички... Змінити ім'я...
...Зробити щось шалене... А можливо, нарешті, перестати поводити себе стримано? На питання "Хто такий Міша?" не відповідати - "Найкращий друг"? Дійсно...продати все, все, що я маю тут, покинути роботу і друзів і приїхати до тебе... Поселитись на вузенькій вуличці, отій - біля "Львівської кави"? Притиснути тебе до себе і у всьому зізнатись?
Що я люблю тебе...
Що минуле літо було найліпшим...поза рамками...поза реальністю...
Що я знаю про Україну більше, ніж про Польщу...
Що знаю, що зараз у вас дощ... Що в карпатських лісах почали цвісти магнолії... Що "Динамо" знову виграло....
Що я не можу дихати тут, в Кракові... Що називаю усіх Мішелів Мішами....і пошепки повторюю твоє прізвище..
Що насправді я зараз сиджу в тату-салоні і таки роблю щось шалене... я вибиваю твоє ім'я на своєму зап'ясті... Там, де пульсує жилка. Там - ти.
Що набираю однією рукою цей текст, щоб відволіктись...Щоб подумати про те, як ти його читатимеш... Щоб відчути тебе поруч...
Я люблю тебе...
І, напевне, це найшаленіша річ, яку варто робити...
Kocham Cie.
Твоя Юстина."
Знаю, ти прокинешся за годину.... От навіщо створена ця різниця у часі - мені дана година, щоб подумати про тебе, скласти тобі листа та відправити його. Уявляю, як ти солодко спиш, загорнувшись у ковдру, як мале ведмежатко... І обов'язково посміхаєшся уві сні...
Чомусь сьогодні я так хочу зробити щось шалене!Щось до жаху непристойне чи несподіване. Вийти на вулицю і зловити голуба... Чи придбати старовинну монету (не питай, навіщо вона мені). Ти здивуєшся - а де тут непристойності? :) Ну тоді скупатись голою у Віслі... Як мавка... Не соромлячись нікого...
Хочу вчинити щось шалене... Зникнути, зірватись, вилізти на дах ратуші... Щось, за що не буде образливо слухати годинні виховні лекції...
Продати будинок і поїхати подорожувати по світу... Вилити каву на сорочку босса (він ніколи мені не подобався)...Переступити через все.... Посеред вулиці крикнути "Я людина!!!"... Накупити всього у МакДональдсі, а потім назло собі викинути все у смітник... Проколоти губу... Сфотографуватися ню...
Зробити щось шалене! Щось абсолютно нехарактерне для себе... Записатись на курси крішнаїтів... Поцілувати першого перехожого... Провести ніч під стінами Вавелю... З'їсти кілограм м'ятних цукерок (не уявляю, навіщо). Відсвяткувати Новий рік у квітні... Навмисне випустити телефон під колеса брички... Змінити ім'я...
...Зробити щось шалене... А можливо, нарешті, перестати поводити себе стримано? На питання "Хто такий Міша?" не відповідати - "Найкращий друг"? Дійсно...продати все, все, що я маю тут, покинути роботу і друзів і приїхати до тебе... Поселитись на вузенькій вуличці, отій - біля "Львівської кави"? Притиснути тебе до себе і у всьому зізнатись?
Що я люблю тебе...
Що минуле літо було найліпшим...поза рамками...поза реальністю...
Що я знаю про Україну більше, ніж про Польщу...
Що знаю, що зараз у вас дощ... Що в карпатських лісах почали цвісти магнолії... Що "Динамо" знову виграло....
Що я не можу дихати тут, в Кракові... Що називаю усіх Мішелів Мішами....і пошепки повторюю твоє прізвище..
Що насправді я зараз сиджу в тату-салоні і таки роблю щось шалене... я вибиваю твоє ім'я на своєму зап'ясті... Там, де пульсує жилка. Там - ти.
Що набираю однією рукою цей текст, щоб відволіктись...Щоб подумати про те, як ти його читатимеш... Щоб відчути тебе поруч...
Я люблю тебе...
І, напевне, це найшаленіша річ, яку варто робити...
Kocham Cie.
Твоя Юстина."
...Він зітхнув, помітив лист як "Прочитаний" і закрив пошту... Вона хотіла зробити щось шалене. А він просто хотів зробити собі чаю...
гарно написано