Автор: Маллявка
Байдужість вбиває. Витоптує душі.
Зриває об'яви з облізлих стовпів.
Ніхто вже нікому нічого не мусить.
І Бог не поможе, бо не захотів.
Хлестатиме в очі брудна безнадія,
Рікою образи заповнять тебе.
Від сонця давно вже ніхто не радіє.
Й за руку тебе вже ніхто не веде.
І всі відвертають обличчя - так схоже...
А знаєш навіщо? А знаєш чому?
Учора ти сам затоптав перехожого:
"Відстаньте від мене. Я дуже спішу".
0 Responses

Отправить комментарий