Автор: Маллявка
Алегорія, Вірші, Інше, Поезія

Болить душа. І плаче, мов дитина.
А заспокоїти її ніяк не можу.
Це лиш моя гірка провина,
Що все життя по краю леза ходжу.

Затерпли від напруги нерви й вени
Та різать їх ніколи я не стану.
Сміливості бракує – це все гени,