Ти забула про мене, так?
Пропустила, не встигла, буває.
Може, сіла раптово в літак
Й полетіла до Парагваю.
Ночувала із дивним поетом,
Посипала натхненням людей,
Поливала бруківку сонетом,
І ходила у цирк Дю Солей.
Пила каву із внуком Родарі,
Малювала графіті в Берліні,
Танцювала маренго у парі,
Вчила співам китайських дельфінів
Може, в мене немає терпіння,
Не да Вінчі я і не Карузо,
Ти провідай мене неодмінно.
Ставлю чай, і чекаю, муза!
Гарно, мелодично та легко читається
Да, муза - она такая! Неуловимая!..