Автор: Маллявка
Висохше поле ромашок. Чорно-білих, не здатних сказати - любить чи не любить. Приреченість погляду. Який не зазирає в майбутнє. Рука, яка хапається за перших ліпших, як за соломинку. Депресивні віршики, від яких хочеться ввігнати нігті в бетонну стіну і вити від болю. Скептична, зліплена з залишків гордості, посмішка, яка намагається переконати всіх, що кохання існує. Цигарки - так, однозначно, цигарки. Саме так вчиняють погані дівчатка. Бездумність. Сірість.Існування.
Таким було б моє життя.... БЕЗ ТЕБЕ...

Ти приніс мені кольори... розфарбував мою душу. З тобою я відчула як це - "захлинатись щастям"...Тепер я знаю, що самий чудовий запах - це запах твого волосся, твоїх плеч і ключиць....  Самі витончені малюнки - це віями по твоїй щоці та кінчиками пальців по голій спині... І саме сильне відчуття голоду - коли кусаю твої губки... Дякую тобі за те, що подарував мені себе.

Я хочу стати сонцем, світлом, сенсом.
І згустком тих взаємних почуттів,
Які до тебе інші не донесли.
Бо не змогли. Бо ти не захотів.
Заполонити душу, серце, розум,
У твому подиху знайти себе.
Щодня продукувати щастя дозу,
Яка до вічності за руку нас веде.
 Я тебе кохаю... І кохатиму. В.І.Ч.Н.О.
4 Responses
  1. asketW Says:

    Я тебе також кохаю, Маллявко!!!


  2. які ж прекрасні слова.. ви найщасливіші у світі )))



  3. Анонимный Says:

    дуже гарно сказано..справді...а головне - щиро)


Отправить комментарий