Трунок любові вип’ю я до дна,
Хоч скажеш ти: «Не пий вина, Гертруда!»
Завжди я все вирішую сама:
Де, з ким, коли і нащо буду.
Не надто вдався цьогорічний бал:
Було багато масок і зухвали.
Пустим так швидко став чудовий зал.
Все щастя чужі руки розікрали.
Оркестр все ще грає лагідний сонет.
Холонуть вина у глибокому підвалі.
В саду художник творить чийсь портрет.
Весь замок мій в тривозі і печалі.
Я не почую більше пісень і балад.
Зрадливим золотом посміюється чаша.
В вині не істина була, а яд.
Вас покидає королева ваша…
Гарно та печально... А ще дуже легко читається - класно!!!