Шкода, що в ліхтарів нема очей,
Вони б побачили моє бліде плече
В твоїх цілунках - ближче до півночі,
Коли ми однаково хочем

Тепла. Побачили би квіти,
Що ми за руки...Ми як діти -
Цілунками вкриваєм очі,
Коли ми однаково хочем


Ніжності. Коли трава, як царське ложе,
Пускає нас у світ, що, може,
Комусь насниться - з запахом троянд,
Зелених яблук і роси, мов діамант,
Що омиває наші ноги...Ліхтарі

Вже б зашарілися тоді.
Погасли б, даючи договорити нам..
Без зайвих поетичних гам...
Що ти мене...і я тебе... Люблю