Колись настане свято щирості, 

І ти прийдеш до мене в гості із вином, 

Ми запиватимемо виключно теплом. 

(я не повірю вимоленій милості). 

Ми відкладем улюблену полеміку 

Кудись у скриню – так,на чорний день…

Ти їстимеш з моїх долонь вишень. 

І ми мовчатимемо,любий мій астеніку – 

Про кожного із нас. Про маски. Про броню. 

Я оголошую примирливу негоцію, 

Картину підпишу «Німі емоції»- 

І ти продовжиш – «в стилі ню».