В світі існує безліч цікавих історій, дивовижних фактів і неймовірних співпадінь. Хочу поділитися деякими історіями з Вами.

У 30-х роках минулого століття Джозеф Фіглок, житель міста Детройт, йшов повулиці, і, як кажуть, нікого не чіпав. Раптом з вікна багатоповерхового будинку в буквальному значенні на голову Джозефа звалилася однорічна дитина. Обидва учасники події відбулися легким переляком. Пізніше з'ясувалося, що молода і необережна матуся просто забула закрити вікно, а цікаве чадо забралося на підвіконня і, замість того, щоб загинути, опинилося в руках у свого приголомшеного мимовільного рятівника. Чудо, скажете ви? А як ви назвете те,що сталося рівно рік потому? Джозеф йшов по вулиці, нікого не чіпав, і раптом з вікна багатоповерхового будинку в буквальному значенні на голову йому звалилася та ж сама дитина! Обидва учасники події знову відбулися легким переляком.

Генрі Зігланд був впевнений, що зміг обвести долю навколо пальця. У 1883 році він порвав зі своєю коханою, яка, не в силах перенести розлуку, покінчила з собою. Брат дівчини, вбитий горем, схопив рушницю, спробував убити Генрі, і вирішивши, що куля досягла мети, застрелився сам. Однак Генрі вижив: куля лише зачепила обличчя й увійшла в стовбур дерева. Кілька років потому Генрі надумав спиляти злощасне дерево, але стовбур був занадто великим, і завдання здавалася нездійсненною. Тоді Зігланд вирішив підірвати дерево за допомогою декількох динамітних шашок. Від вибуху куля, яка все ще сиділа в стовбурі дерева, вирвалася на свободу і потрапила ... прямо в голову Генрі, убивши його на місці.

Відомий австрійський художник-портретист дев'ятнадцятого століття Джозеф Айгнер кілька разів робив спроби самогубства. Перший раз він намагався повіситися у віці 18 років, однак був раптово зупинений незрозуміло звідки взявшимся монахом-капуцин. У 22 роки він знову повторив спробу, і знову був врятований тим же таємничим ченцем. Вісім років потому художник був засуджений до шибениці за свою політичну діяльність, однак своєчасне втручання все того ж ченця допомогло пом'якшити вирок. У віці 68 років художник все ж таки вчинив самогубство (вистрілив з пістолета в скроню). Відспівував його все той же чернець - людина, чийого імені так ніхто й ніколи не дізнався. Нез'ясованими залишилися і причини такого трепетного ставлення монаха-капуцина до австрійського художника.

Відомий письменник Едгар По написав оповідання, в якому говорилося про долю пасажирів, що вижили після катастрофи судна. Багато днів вони борознили океан на благенькому суденці, поки голод не змусив їх убити і з'їсти одного з супутників - юнгу по імені Річард Паркер. Кілька років потому (у 1884 році) у відкритому морі був виявлений ялик з трьома пережившими крах судна людьми. З'ясувалося, що виживших було четверо, однак через якийсь час голод змусив дорослих вбити і з'їсти юнгу по імені Річард Паркер. Жоден з тих, що вижили не знав про розповідь Едгара По.

У 1858 році гравця в покер Роберта Фоллона застрелив програвший йому суперник, який заявив, що Роберт - шулер і виграв 600 доларів обманом. Місце Фоллона за столом звільнилося, виграш залишився лежати поруч, і ніхто з гравців не хотів займати «нещасливе місце». Однак гру потрібно було продовжувати, і суперники, порадившись, вийшли з салуна на вулицю і незабаром повернулися з молодою людиною, випадково проходишою повз. Новачка посадили за стіл і вручили йому 600 доларів (виграш Роберта) в якості початкової ставки. Прибувша на місце злочину поліція виявила, що недавні вбивці з азартом ріжуться в покер, а виграє новачок, який встиг звернути 600 доларів початкової ставки в виграш розміром 2200 доларів! Розібравшись в обстановці і заарештувавши головних підозрюваних у справі про вбивство Роберта Фоллона, поліція наказала передати 600 доларів, виграних покійним, найближчого йому родичу, яким виявився все той же удачливий молодий гравець, який не бачив свого батька більше 7 років!

Знаменитий письменник Марк Твен народився в 1835 році, в той день, коли поруч із Землею пролітала комета Галлея і помер в 1910 році в день її наступної появи близько земної орбіти. Письменник сам передбачав свою смерть ще в 1909 році: "Я прийшов у цей світ разом з кометою Галлея і в наступному році покину його разом з нею”.

У 1898 році письменник Морган Робертсон написав роман «Futility» («Безодня»). У ньому розповідалося про першу і останню подорож трансатлантичного лайнера «Титан». Незважаючи на те, що лайнер вважався найнадійнішим кораблем в історії людства, він затонув при зіткненні з айсбергом і забрав із собою безліч життів. У 1912 році, тринадцять років потому, трансатлантичний лайнер «Титанік», який вважався найнадійнішим кораблем в історії людства, затонув під час свого першої і останньої подорожі, налетівши в темряві на айсберг і забравши з собою безліч людських життів. Роман і життя збіглися навіть у дрібницях: за книгою на Титані було 3000 пасажирів, на реальному Титаніку - 2 207, рятувальних шлюпок у книзі було 24, на Титаніку - 20.