Розпори мені подушку,
Зроби з пір'я сніг.
Нехай схиблений годиннник
Поверне свій біг.
Ми купатись в простирадлах
Серед білих хмар
Будем. Познайом зі мною
Всіх своїх примар.

Запусти мене в свідомість,
Дай відчути страх -

Залишитися без слова
"Люблю" на вустах.
Обплети мене руками,
Наче серпантин.
Намалюй в моїй уяві
Безлічі картин.

Зобрази вітраж в повітрі
З подихів швидких.
Зацілуй волосся пасма,
І засни на них.
Білі хмари простирадел
Вкриють наші сни.
Й пір'я, наче сніг, до ранку
Ждатиме весни.