Я... метеликом до тебе прилечу,
Ти й не зрозумієш, що це я.
Що прозорість і яскравість крил -
То мрійливість і закоханість моя.

Я поскаржусь на набридливість дощу,
Розповім казки сови старої,
Як літала в небі розкажу,
Обганяючи бджолині рої.

Я...метеликом до тебе
прилечу,
Вранці, вдень чи навіть серед ночі,
Заспіваю, а чи просто помовчу.
Як заснеш - я геть крилом не затріпочу.

Сяду на неголеній щоці,
Іронічні губи поцілую,
Потанцюю на простягнутій руці,
Геть забувши про обачливість лихую.

Ти, награвшись, візьмеш гостру голку,
І до дощечки приколеш моє тіло.
Ти колекцію збирав з великим толком.
Я...метеликом до тебе прилетіла...