Привіт, моя кохана осінь!
В носа
          Ти астматично кашляєш в імлу.
          Ніяк я не второпаю - чому
          Тебе не лікували досі!

   Аромат твоїх парфум незмінний-
В сінях
          Досі запах листя і дощу.
          Хочеш, я зварю тобі борщу
          І намащу маслом хліб ячмінний?

   Я накину плед тобі на плечі
Дещо

         Прохолодно стало у квартирі,
         Та просить егоїстичну зливу
         Зупинитись зовсім недоречно.

   Нехай б"є потоком по асфальту.
Пальта
        Повдягають недолугі люди.
        Я ж сама сидіть на кухні буду,
        Поклоняючись газетним шпальтам.

   І коли ти непривітною зимою
Сумною
        Станеш і попросиш про прописку,
        Я знайду тобі м"яку колиску.
        І скажу: "Лишайся. Будь сестрою!"