Я ніколи не думала, що купуватиму тобі квіти. Тобі — такому мужньому і сильному. Навіщо тобі квіти?!
Я ніколи не думала, що підписуватиму стрічку твоїм ім”ям. Звикла якось підписувати кольорові листівки на день народження.
Я ніколи не думала, що ти одягнеш весільний костюм так швидко. Можливо, через якихось роки 3. Але не зараз.
Я ніколи не думала, що ти збереш навколо себе більше ста людей.
Так, ти вмів організовувати, але об”єднати стільки різних — як за віком, так і за соціальним статусом - це майже неможливо.Я ніколи не думала, що ми не побачимо кінець світу. Його обіцяють в 2012, а він — не за горами. Та й ти казав, що ми зберемось всі разом, виліземо на дах будинку, і насолоджуватимемось силою небес.
Але життя — підступне. Я купила тобі квіти. Підписала стрічку твоїм ім'ям. На тебе одягли весільний костюм. І прийшли до тебе більше ста людей. Всі з квітами. І ми таки не побачимо кінець світу. Не тому, що він буде нескоро.
А тому, що ти помер...
Вічна тобі пам'ять.
Отправить комментарий