Восени завжди все по-особливому. Ти по-ідіотськи всміхаєшся в небо, занурюєш ноги по кісточки в листя, кутаєш руки в тепло чиїхось обійм.. Ти плачеш... Тобі можна, бо - осінь. Пора меланхоліків, спаленого листя і уривків газет. Ера листопаду, тиші і гарячого шоколаду. Пауза. Знімок у польоті. Тобі можна все - плакати, істерити, сміятись, хандрити і навіть гуляти одній, і ніхто нічого не скаже. Бо є вагома, майже незаперечна причина: "Осінь"...
Отправить комментарий