Автор: Маллявка
Коли мене візьмуть у чорну рамку, Містика, Вірші, Поезія, Ліричний не відступ - а наступ

Гарний день для мого поховання..
Ті,хто прийшли би сказати востаннє
"Привіт", стояли б по кісточки в листі,
З краплинами сонця - неначе в намисті.

Не траур тривожний - торкаюча ніжність.
Не труна й не оркестр. Починається вічність -

Із хреста і вінків. Із маминих сліз.
Посміхаюсь востаннє. Навічно - на біс!

Всі триматимуть квіти й мої фотографії
І читатимуть власну мою епітафію.
Ти до серця притулиш від мене листи
Зі словами в початку "В майбутньому ми...."
1 Response
  1. Анонимный Says:

    Цікавий, гарний вірш.
    Я не маю права судити Тебе, проте трошки тему таку делікатну захоплюєш.
    Ще рано тебе брати у чорну рамку.
    Але вірш захопив.


Отправить комментарий