Двадцять три краплі впали зі стріхи.
Cотні промінчиків палять в вікно,
Чотири капели весняної втіхи,
Небо ткає блакитне сукно.

Тисячі запахів в пошуках вітру,
Чотирнадцять раз - то сонце, то дощ.
Художник змінив чорно-білу палітру.
Вдесяте за день
позіхнув сонний кущ.

Дві склянки соку з слабкої берези,
Весняних емоцій повнісінький кухоль.
Зима з білих ніг вже зняла протези,
Позичивши в Літа парочку туфель.

Сто двадцять ударів серця в хвилину -
Мені ти на вушко три слова шепни.
Плекаю я ніжно, неначе дитину,
Двадцяту миттєвість своєї весни!